Жили в одній квартирі
Щеня і кошеня,
Завжди у двох дружили
Щеня і кошеня.
Одне вусатеньке,
Друге кошлатеньке,
Завжди у двох дружили
Щеня і кошеня.
2
Та іграшку предивну
Внесли котрогось дня.
І дуже розгубились
Щеня і кошеня.
Бо як пригорнешся,
То весь обколешся,
І, не секрет, зоветься
Ялинкою вона.
3
І от на цю ялинку
З колючим чубеням
Напали тишком-нишком
Щеня і кошеня.
Зубами й лапами
Кусали й шкрябали,
Аж поки не звалили -
Щеня і кошеня.
4
Ялинку повалили,
Та не змогли піднять,
Сховалися під килим
Щеня і кошеня.
Та відшукали їх
І покарали їх...
І сорому зазнали
Щеня і кошеня.
5
Ялинку заквітчали,
Пісні гостей звучать,
І навіть запросили
Щеня і кошеня.
Одне вусатеньке,
Друге кошлатеньке,
Із дітьми веселились
Щеня і кошеня.